3 марта, 2021
Мене запросили на зустріч випускників. Я відразу подзвонила своєму чоловікові, але Дмитро не хотів, щоб я йшла. Казав, що там буде багато чоловіків, яких він навіть не знає.

Мене запросили на зустріч випускників. Я відразу подзвонила своєму чоловікові, але Дмитро не хотів, щоб я йшла. Казав, що там буде багато чоловіків, яких він навіть не знає.

З Дмитром ми познайомилися кілька років тому. Була якраз десь середина літа, ми з подругами вирішили піти ввечері в кіно. Взяли попкорну, коли і зайняли свої місця. Під час перегляду фільму подруга випадково зачепила у моїх руках колу і облила поруч сидячого чоловіка, мені було так незручно через цей випадок. Я відразу стала вибачатися і намагатися витерти його серветками, які були у мене в сумочці, хоча виходило погано. Він чомусь відразу лише розсміявся і попросив в якості компенсації мій номер телефону. Я настільки відчувала себе ніяково, що відразу назвала цифри, зовсім ні про що не думаючи, хотілося швидше втекти.

Так ми стали з ним зустрічатися. Він був з добре забезпеченої сім’ї і вже мав свою квартиру. Через місяць я погодилася піти з ним на побачення. Це був романтичний спокійний вечір, спочатку пішли в ресторан, потім на нічний сеанс у кіно. Він справив на мене незабутнє враження – такого побачення у мене ще не було. Через вісім місяців Дмитро покликав мене заміж, і я з радістю погодилася, адже про такого чоловіка лише мріяти можна.

Ми зіграли шикарне весілля, а потім була романтична подорож до Єгипту. Перший раз я побувала в іншій країні, раніше я про це й мріяти ніколи не могла. Я була настільки щаслива, всі подруги мені заздрили. Приїхавши з Єгипту, Дмитро відразу заявив мені, що працюватиме лише він один, а я буду їсти йому вдома готувати і в домі нашому лад наводити. Так як не хоче, щоб я працювала за копійки і приходила втомленою з роботи. «Який він турботливий та добрий» – подумала я, і відразу погодилася кинути свою роботу. Постійно сиділа вдома, прибирала, прала та готувала, кожен день радувала чоловіка смачними стравами. Це був звичайний режим мого дня, трохи часу я витрачала на себе, але все це було вдома.

Але через деякий час помітила, що навіть жодного разу за місяць не виходила прогулятися з подругами. На наступний день зідзвонилася з ними, і ми домовилися ввечері просто прогулятися по парку. Але поки прибрала в будинку, полила квіти, приготувала чоловікові поїсти сил куди-небудь йти вже не залишалося. І так тривало пів року. І ось, нарешті мене запросили на зустріч випускників. Подзвонила я відразу Дмитрові і повідомила радісну новину, але чоловік не хотів, що б я йшла на зустріч випускників. Говорив, мовляв, там чоловіків багато буде, я буду хвилюватися і, взагалі, хто вечерю мені приготує і сорочку мою попрасує?

Трохи посперичавшись зі своїм чоловіком, я все ж залишилася вдома. І ось поступово з дружини перетворилася я в домробітницю: там прибери, то попрасуй, то випери і так далі, до всього я мала докласти свою руку. За рік побут поглинув мене повністю, я втомлювалася більше ніж на роботі. Уже перестала спілкуватися з подругами, не ходила на манікюр, не робила зачісок. На себе часу не було, весь вільний час в моєму житті займав лише мій чоловік, точніше його «списки», що я повинна зробити за день. У нас з Дмитром пропали щирі розмови по вечорах, він перестав мені говорити компліменти, навіть дякувати перестав, встаючи зі столу. Мені здається, що він просто став сприймати це, як належне.

Все що я чула, були питання: «Що ти сьогодні приготувала?», «Візьми випрати мої речі». І так через деякий час, глянувши на себе в дзеркало, я зрозуміла, що жити так більше не можна. З красивої дівчини я перетворилася на звичайну хатню робітницю, але ж я ще зовсім молода жінка: волосся зав’язане в хвостик, стриглася вже не пам’ятаю коли, брови позаростали, кола під очима і навіть на руках шкіра загрубіла.

Кинувши всі справи і залишивши записку, я кинула чоловіка. Насамперед пішла в салон і привела себе в порядок. Тепер мені постійно дзвонить Дмитро, просить повернутися, каже, що кохає мене, але я не хочу повертатися в будинок, де я тільки хатня робітниця та служниця, а не кохана дружина. Зараз не знаю, як вчинити: подати на розлучення або дати чоловікові шанс виправитися? Він наче не погана людина, але після нашого весілля, він змінився повністю. Ні турботи, ні вдячності, ні розуміння від нього я не бачу взагалі.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *